Недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників. Виключним видом діяльності для них є недержавне пенсійне забезпечення. Вони не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої Законом України Про недержавне пенсійне страхування , забороняється. Активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків. Пенсійним фондам забороняється змінювати їх вид та найменування, зазначені у статуті пенсійного фонду, після реєстрації Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, а також забороняється проводити реорганізацію будьяких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення, а також приєднання, злиття пенсійних фондів різних видів. Разом з тим дозволяється приєднання та злиття декількох пенсійних фондів однакового виду. Пенсійний фонд має власне найменування, в якому повинні бути зазначені вид фонду, слова недержавний пенсійний фонд або пенсійний фонд , та яке відрізняється від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України. Єдиним органом управління пенсійного фонду є рада пенсійного фонду. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду. Пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство. Створення, функціонування та ліквідація недержавних пенсійних фондів здійснюється за Законом України Про недержавне пенсійне страхування . За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди. Засновником відкритого пенсійного фонду можуть бути будьякі одна чи декілька юридичних осіб, крім юридичних осіб, діяльність яких фінансується за рахунок Державного бюджету України чи місцевих бюджетів. Засновником корпоративного пенсійного фонду може бути одна юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Засновником (засновниками) професійного пенсійного фонду можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання про фесійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять). Юридична особа може бути одночасно засновником не більш як одного корпоративного чи одного професійного пенсійного фонду. Така юридична особа може бути засновником одного або більше відкритих пенсійних фондів. Пенсійний фонд діє на підставі статуту, який затверджується засновниками фонду і повинен відповідати вимогам Закону. Зміни до статуту пенсійного фонду вносяться радою цього пенсійного фонду за погодженням з його засновниками. При створенні корпоративного або професійного пенсійного фонду статут затверджується засновниками і погоджується з представниками трудових колективів відповідних юридичних осіб-роботодавців у частині пенсійної схеми. Статут пенсійного фонду та зміни до нього реєструються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України у встановленому ним порядку. Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учасників фонду. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту його реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та отримання відповідного свідоцтва. Засновники пенсійного фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду, яка повинна укласти договори: - про адміністрування пенсійного фонду — з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів; - про управління активами пенсійного фонду - з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами; - про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - зі зберігачем. Укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних внесків на рахунок пенсійного фонду до виконання цих вимог забороняється. Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних питань його роботи із числа представників, делегованих засновниками пенсійного фонду та роботодавцями-платниками корпоративного пенсійного фонду, утворюється рада фонду у кількості не менше п'яти осіб. З числа членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду простою більшістю голосів. Члени ради будь-якого фонду обираються на З роки з правом переобрання на наступний строк. Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог Закону, зокрема: ) звітує про діяльність пенсійного фонду перед зборами засновників фонду; ) реєструє в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України зміни до пенсійних схем фонду, погоджені із засновниками; ) затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї; ) обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради; ) укладає від імені пенсійного фонду договори з адміністратором, компанією з управління активами або іншою особою, яка має право здійснювати управління активами пенсійного фонду, зберігачем, аудитором пенсійного фонду; ) заслуховує звіти про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та приймає рішення щодо цих звітів; ) затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому Законом, та розглядає аудиторський висновок; ) здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду; ) розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом та його учасниками та (або) вкладниками; ) вирішує інші питання, віднесені статутом пенсійного фонду до компетенції ради цього фонду. Питання, віднесені Законом України Про недержавне пенсійне забезпечення і статутом пенсійного фонду до компетенції ради фонду, не можуть бути передані до компетенції виконавчих органів засновника (засновників) фонду, професійного адміністратора або будь-яких інших осіб Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення зборів оголошується радою фонду шляхом письмового повідомлення усіх засновників фонду не пізніше ніж за двадцять днів до проведення зборів. До компетенції зборів засновників належать: а) погодження змін до статуту пенсійного фонду в частині, що стосується пенсійних схем; б) затвердження підсумків роботи пенсійного фонду; в) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду; г) заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду; д) вирішення інших питань, віднесених до компетенції зборів засновників статутом пенсійного фонду. Обов'язковим питанням порядку денного зборів засновників є вибори нових членів ради фонду замість тих, повноваження яких були припинені Збори засновників пенсійного фонду вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини загальної кількості засновників фонду. Ліквідація пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення засновників пенсійного фонду чи правонаступників засновників фонду у випадках, передбачених Законом. Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів Сплата пенсійних внесків фізичними особами до корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсійних фондів. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить усім найманим працівникам юридичної особи, що є засновником або роботодавцем-платником такого фонду. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді. Об'єднання юридичних осіб або фізичних осіб за родом їх професійної діяльності не мають права будь-яким чином обмежувати право фізичних осіб на самостійну участь у пенсійних фондах будьякого виду. Працівник або член об'єднання юридичних осіб чи фізичних осіб за родом їх професійної діяльності має право відмовитися від сплати пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду за власний рахунок. Якщо роботодавець здійснює пенсійні внески на користь всіх своїх працівників, пенсійні контракти укладаються роботодавцем з пенсійним фондом за вибором такого роботодавця. Роботодавець має право встановлювати однаковий відсоток відрахувань пенсійних внесків до пенсійного фонду на користь своїх працівників від суми їх заробітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку працівників та (або) від їх стажу роботи на даному підприємстві із встановленням однакового відсотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників. Фізичні особи - учасники будь-якого пенсійного фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень. Засновники професійного пенсійного фонду мають право сплачувати пенсійні внески за власні кошти на користь усіх своїх членів-фізичних осіб. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до пенсійного фонду не може бути умовою здійснення роботодавцем відрахування пенсійних внесків на користь цих працівників до пенсійного фонду або підставою для обмеження прав таких працівників у трудових відносинах з роботодавцем. У разі припинення участі у корпоративному чи професійному пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні, учасникові такого фонду пенсійні кошти не можуть бути вилучені вкладниками таких фондів. У разі реорганізації засновника або роботодавця-платника корпоративного пенсійного фонду обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються його правонаступникові. У разі злиття двох і більше юридичних осіб, що мали свої корпоративні пенсійні фонди, або приєднання однієї юридичної особи до іншої для утворення спільного корпоративного пенсійного фонду реорганізація існуючих корпоративних пенсійних фондів таких юридичних осіб здійснюється у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Юридичні особи, що входять до складу засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду або є роботодавцями-платниками корпоративного пенсійного фонду, а також юридична особа, яка є одноосібним засновником корпоративного фонду, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року за погодженням із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, повідомивши про це учасників фонду, професійного адміністратора, якщо такий залучався, осіб, що здійснюють управління активами, та зберігача у строк протягом календарних днів після прийняття такого рішення. Умовою прийняття такого рішення є внесення відповідних змін до колективного договору, якщо у колективному договорі передбачено сплату таких пенсійних внесків. У разі коли після закінчення вищезазначеного строку, вказані юридичні особи, крім одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, такі юридичні особи виходять зі складу засновників або припиняють участь у пенсійному фонді з обов'язковим повідомленням про це Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Учасники пенсійного фонду можуть не припиняти сплати пенсійних внесків на свою користь за власні кошти на період дії такого рішення, прийнятого засновником або роботодавцем-платником. У разі коли після закінчення вищезазначеного строку юридична особа, яка є одноосібним засновником корпоративного пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків за власні кошти до утвореного цією юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації. У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами та адміністрування такого фонду за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством. При цьому, витрати, пов'язані з виконанням функцій адміністрування та управління активами такого пенсійного фонду, здійснюються за рахунок такого засновника. Від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників діє адміністратор. Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду у письмовій формі. Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути: а) юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор); б) юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду; в) компанія з управління активами. Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адміністрування пенсійних фондів, повинна отримати в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів. Надання послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів може поєднуватися лише з діяльністю з управління активами відповідно до вимог, встановлених Законом України Про недержавне пенсійне забезпечення . Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який самостійно здійснює адміністрування такого фонду, не має права здійснювати управління активами пенсійних фондів, якщо він не є компанією з управління активами. У разі створення корпоративного пенсійного фонду одноосібним засновником рішення про здійснення адміністрування самим засновником або про залучення професійного адміністратора приймається вищим органом управління або власником такого засновника. У випадку прийняття рішення про самостійне адміністрування корпоративного пенсійного фонду його засновником такий засновник повинен утворити відповідний структурний підрозділ. Професійний адміністратор може утворюватися фізичними та юридичними особами, в тому числі особами, що є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду, в формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законів України, що регулюють діяльність господарських товариств, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про недержавне пенсійне забезпечення . Адміністратор зобов'язаний: ) вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду; ) укладати пенсійні контракти від імені недержавного пенсійного фонду; ) забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів у випадках, передбачених Законом; ) надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів; ) надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю; () надавати інформацію відповідно до умов договору та цього Закону; ) складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам державної виконавчої влади та раді пенсійного фонду. З метою провадження своєї діяльності адміністратор має право засновувати представництва, філії, інші відокремлені підрозділи мідповідно до законодавства у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами: - компанією з управління активами. Компанія з управління активами є юридичною особою, яка утворюється та діє відповідно до норм законодавства з урахуванням вимог, передбачених Законом Про недержавне пенсійне забезпечення ; - банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; - професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами. Управління активами пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку, відповідно до умов договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду в письмовій формі. Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійних фондів, не може бути засновником або пов'язаною особою засновників зберігача пенсійного фонду, засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, якщо з радою такого фонду вона уклала договір про управління активами, крім випадку створення свого корпоративного пенсійного фонду. Зберігачем пенсійного фонду може бути банк, який відповідає таким вимогам: ) має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності зберігача цінних паперів; ) не є пов'язаною особою пенсійного фонду, з радою якого укладено договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, засновників і аудитора такого фонду та їх пов'язаних осіб; ) не здійснює управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду; ) не є кредитором адміністратора або осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, з яким зберігачем укладено договір про обслуговування пенсійного фонду. Зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, який укладається в письмовій формі між радою пенсійного фонду і зберігачем відповідно до законодавства. Недержавний пенсійний фонд може обслуговуватися тільки в одного зберігача. Через зберігача здійснюються всі операції з пенсійними активами пенсійного фонду. У нього відкриваються поточні рахунки пенсійного фонду, а також зберігаються пенсійні активи пенсійного фонду в формі цінних паперів та документи, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах. Основними обов'язками зберігача пенсійного фонду є: ) відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду; ) приймання, передача (переведення), облік та забезпечення зберігання цінних паперів, а також документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах, документів, пов'язаних з формуванням та використанням пенсійних активів; .) перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсненого адміністратором та особою (особами), що провадить (провадять) діяльність з управління активами пенсійного фонду; ) виконання відповідно до цього Закону розпоряджень адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів; ) виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для оплати послуг адміністратора, зберігача, винагороди особі, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, аудитора (аудиторської фірми), оплати послуг осіб, які надають пенсійному фонду консультаційні та (або) агентські послуги, торговців цінними паперами та інших посередників, здійснення оплати витрат на перереєстрацію прав власності та оплати інших витрат, передбачених цим Законом; ) виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду; ) зберігання копій розпоряджень щодо операцій з цінними паперами та іншими активами, наданих особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, торговцям цінними паперами та іншим посередникам; ) подання звітності, передбаченої цим Законом та відповідними підзаконними актами; ) виконання розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо припинення (блокування) виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, на підставах, визначених законодавством. У разі виявлення порушень законодавства щодо провадження діяльності з управління активами пенсійного фонду, вчинених особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду, зберігач протягом одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення письмово надає відповідну інформацію раді пенсійного фонду, адміністратору, Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також особі, що вчинила це порушення. У разі зменшення протягом року чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду більше ніж на відсотків зберігач повинен повідомити про це раду такого пенсійного фонду, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. Зберігач не може надавати послуги торговця цінними паперами (посередника) пенсійному фонду, з яким він уклав договір про обслуговування пенсійного фонду, протягом строку дії тако го договору, а також не може використовувати активи пенсійного фонду, які знаходяться на рахунках цього фонду, як кредитні ресурси. До складу активів пенсійного фонду належать: ) активи в грошових коштах; ) активи в цінних паперах (акції, облігації, векселі тощо); ) інші активи згідно із законодавством. Пенсійні активи не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству, а також не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися лише на цілі, передбачені Законом. На пенсійні активи не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями засновників пенсійного фонду, роботодавців-платників, осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, адміністратора, зберігача такого фонду та страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії учасником відповідного пенсійного фонду або договір страхування ризику настання інвалідності чи смерті учасника фонду, а також не може бути звернене будь-яке інше стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок коштів, отриманих на підставах, що не суперечать законодавству. Вони не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду в разі визнання його банкрутом. Обчислення та визначення чистої вартості активів пенсійного фонду, їх облік, зарахування здійснюється адміністратором та особою, що здійснює управління активами такого пенсійного фонду, за методикою та у порядку, визначеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме: ) інвестування у відповідності до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду; ) виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укладених з учасниками пенсійного фонду, та для здійснення одноразових пенсійних виплат, передбачених цим Законом; ) оплати договорів страхування довічної пенсії та договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, укладених із страховою організацією; ) оплати послуг професійного адміністратора, включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої цим Законом; ) сплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду; ) оплати послуг зберігача; ) оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок недержавного пенсійного фонду; ) оплати послуг торговців цінними паперами (посередників), витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду; ) оплати інших послуг, здійснення яких прямо передбачено цим Законом або нормативно-правовими актами з питань недержавного пенсійного забезпечення та на оплату яких можуть бути використані пенсійні активи. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється. Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем. Зазначені в пенсійному контракті розміри сплачуваних до пенсійного фонду пенсійних внесків можуть змінюватися відповідно до умов обраних пенсійних схем. Внески за страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом. Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць. Розмір пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду, що сплачуються за кошти засновників цих фондів і роботодавців-платників, може визначатися у колективному договорі з урахуванням вимог Закону. Роботодавець, який здійснює перерахування внесків до відкритого пенсійного фонду від імені своїх працівників - учасників цього пенсійного фонду, може здійснювати внески по добровільному страхуванню ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду. Розмір таких внесків не може перевищувати одного відсотка внесків, сплачуваних відкритому пенсійному фонду за кожного учасника, за умови, що пенсійний фонд надає можливість придбати цей вид страхування як складову частину пенсійного контракту. У разі прийняття фізичною особою рішення щодо накопичення частини обов'язкових страхових внесків у пенсійному фонді на умовах, визначених законодавством, розмір таких пенсійних ішесків встановлюється згідно із законодавством про загальнообов'язкове держаьне пенсійне страхування. Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується. Пенсійні внески сплачуються лише у національній валюті України, а у випадках, передбачених законодавством України, в іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України, що діяв на момент сплати, шляхом готівкових та (або) безготівкових розрахунків. Юридичні особи сплачують пенсійні внески лише у безготівковій формі. Пенсійні внески сплачуються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточні рахунки пенсійного фонду у зберігача.