Правовідносини з соціального забезпечення виникають, змінюються та припиняються за наявності певних життєвих обставин або фактів, передбачених правом. Такі факти або обставини називають юридичними фактами. Юридичний факт - це закріплений у нормах права факт об'єктивної дійсності (подія, вольовий вплив людей тощо), який виступає підставою виникнення, зміни чи припинення правових відносин. У сфері соціального забезпечення правовідносини зазвичай виникають на підставі не поодинокого юридичного факту, а певного комплексу юридичних фактів, що настають у певній послідовності, і за наявності яких норми права пов'язують виникнення, зміну чи припинення правовідносин. У літературі такий комплекс юридичних фактів називаються юридичним фактичним складом. За відсутності такого складу юридичні наслідки не настають. До юридичного складу, необхідного для виникнення правовідносин з соціального забезпечення, можуть включатися такі юридичні факти, що виникають з причин медико-біологічного порядку, пов'язані зі старістю, хворобою, повною або частковою втратою працездатності, втратою годувальника, народженням, смертю, а також необхідністю надання допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям тощо. Так для виникнення правовідносин в зв'язку з призначенням пенсії за віком необхідна така сукупність юридичних фактів: досягнення встановленого законом пенсійного віку, наявність визначеної правом тривалості трудового стажу, звернення громадянина до відповідного органу (районного (міського) управління Пенсійного фонду) про призначення цього виду пенсійного забезпечення і рішення органу про призначення пенсії. Навіть для виникнення процесуально-процедурних правовідносин у сфері соціального забезпечення недостатньо поодинокого юридичного факту. Наприклад, для виникнення правовідносин з приводу встановлення МСЕК відповідної групи інвалідності є підставою такі юридичні факти, як тривала непрацездатність особи, встановлена ЛКК та звернення особи до МСЕК, а для виникнення правовідносин з приводу розгляду скарги - необхідні: факт порушення права особи та її звернення зі скаргою до відповідного органу. Роль і значення в юридичному складі юридичних фактів неоднакові. Є факти, яким належить провідна роль у виникненні правовідносин і які є першопричиною або першоосновою виникнення (зміни чи припинення). Тому їх називають провідними чи головними, оскільки в наслідок їх настання виникає необхідність регулювання даних відносин. Наприклад, у правовідносинах в зв'язку з призначенням пенсії за віком, головним є факт досягнення встановленого законом пенсійного віку, у правовідносинах в зв'язку з призначенням пенсії по інвалідності - встановлення однієї з трьох груп інвалідності, при призначенні пенсії в разі втрати годувальника - смерть чи безвісна відсутність годувальника, а а в правовідносинах, пов'язаних з пенсійним забезпеченням за вислугу років - наявність спеціального стажу - вислуги років, оскільки з настанням цих юридичних фактів у громадянина (сім'ї) виникає суб'єктивне право на цей вид забезпечення. Зазвичай, як головні юридичні факти виступають факти-події, що не залежать від волі людей. Другою різновидністю юридичних фактів служать фактидії, які на відміну від фактів-подій, зазвичай, залежать від волі людей. Дії можуть породити, а в деяких випадках обов'язково породжують правові наслідки. Тобто, дії є такими юридичними фактами, які залежать від волі людей, пов'язані з вчиненням ними певних проступків, що породжують правовідносини. Наприклад, подання заяви про призначення того чи іншого виду соціального забезпечення - вольова дія спрямована на встановлення правовідносин. Другою загальною передумовою виникнення правовідносин з соціального забезпечення є юридичні факти, які умовно можна назвати другорядними чи фактами другого порядку. Взяті ізольовано, вони не мають певного значення для виникнення правовідносин. Тільки в комплексі з відповідними головними юридичними фактами вони створюють повну і достатню підставу для виникненя конкретних правовідносин. Юридичні факти другого порядку виражають різноманітні життєві обставини, з якими право пов'язує виникнення правовідносин. В одних випадках їх реальний зміст характеризує види і міру суспільно-корисної діяльності чи участь у формуванні джерел фінансування певних видів соціального забезпечення, або інші обставини, що потребуються в якості обов'язкової умови при наданні соціального забезпечення. Наприклад, пенсійне законодавство пред'являє вимоги щодо трудового (страхового) стажу, а при призначенні пенсій по інвалідності та в разі втрати годувальника потребується встановлення відповідно причин інвалідності (інвалід війни, праці, з дитинства, в наслідок загального захворювання) та факту утримання. В інших випадках юридичні факти відображують наявність потреб в соціальних послугах. (Наприклад, в поміщенні в будинок-інтернат для осіб похилого віку і інвалідів чи наданні путівки до санаторію). Також необхідно розрізняти допоміжні факти, які конкретизують і доповнюють той чи інший бік головного юридичного факту. Наприклад, вступления у правовідносини з приводу отримання спеціальних засобів пересування можливе за наявності таких допоміжних фактів, як медичні показання (наприклад, порушення функцій нижніх кінцівок) та відсутність протипоказань щодо керування спеціальними транспортними засобами. Один і той самий факт може відігравати різну роль, будучи в одних випадках правотворчим, в інших правозмінювальним чи таким, що припиняє право. В одних випадках бути головним, в інших другорядним. Наприклад, смерть пенсіонера, що одержував пенсію за вислугу років є фактом, що припиняє ці пенсійні правовідносини, але цей же факт може слугувати підставою для переоформлення членом сім'ї померлого пенсії за віком чи іншого виду пенсії на пенсію в разі втрати годувальника, а також входити до юридичного складу, що породжує правовідносини у зв'язку з наданням допомоги на поховання. Правильне розмежування ролі і місця юридичних фактів у правовідносинах має не тільки пізнавальне, але і практичне значення в діяльності щодо застосування права, розробці обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення законодавства.