Порядок встановлення інвалідності для призначення пенсії Пенсію по інвалідності можна визначити, як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також з Державного бюджету, які призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання чи загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Цей вид пенсії істотно відрізняється від пенсії за віком та від пенсії за вислугу років насамперед тим, що така пенсія цілком залежить від фактичного стану працездатності особи, який визначається спеціальним державним медичним органом і вона призначається, зазвичай, на певний період, тобто на період встановлення інвалідності. Лише в окремих випадках призначається довічно. Пенсія по інвалідності має і спільну з іншими видами трудових пенсій рису. Вона також пов'язана з трудовою діяльністю особи. Пенсія по інвалідності в наслідок загального захворювання призначається за наявності певного, встановленого законом трудового стажу. Отже основною умовою призначення пенсії по інвалідності є інвалідність. Слово інвалідність ( від лат. Invalidus - безсилий, слабкий) означає нездатність людини працювати за своєю професією чи взагалі внаслідок каліцтва, захворювання, або вродженого дефекту розвитку. Поняття інвалідність нерозривно пов'язане з групою інвалідності. Залежно від ступеня втрати працездатності інвалідність диференціюється на три групи: першу, другу, третю. Причини і групи інвалідності, а також час настання інвалідності та ступінь обмеження життєдіяльності людини встановлюються медико-соціальної експертними комісіями (МСЕК) МОЗ, що діють на підставі Положення про них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від лютого р. № . Проведення медикосоціальної експертизи втрати працездатності здійснюється відповідно до встановленого Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від квітня р. № та відповідно до спеціальної інструкції Про встановлення груп інвалідності , затвердженої Міністерством охорони здоров'я України та узгодженої з Федерацією профспілок України грудня р. Відповідно до Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ( - ) медико-соціальні експертні комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і проводять свою роботу за таким територіальним принципом: республіканська; Кримська, обласні, центральні міські (в містах Києві і Севастополі); міські, міжрайонні, районні. Направлення для огляду хворого у МСЕК видається лікарськоконсультаційною комісією (ЛКК) відповідного лікувальнопрофілактичного закладу за формою, затвердженою МОЗ, після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий чи необоротний характер захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим же захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності. Огляд хворих у МСЕК проводиться за місцем проживання або лікування з пред'явленням паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, та направлення, виданого ЛКК. Якщо хворий за станом здоров'я не може з'явитися на МСЕК, огляд проводиться вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. Питання про встановлення інвалідності розглядається після проведення діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів. Рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клінічних, психологічних, соціально-побутових і професійних факторів. Підставою для встановлення першої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводять до різко вираженої соціальної дезадаптації внаслідок неможливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересуванням, самообслуговуванням, участю у трудовій діяльності, якщо вказані порушення викликають потребу у постійному сторонньому догляді чи допомозі. Підставою для встановлення другої групи інвалідності є такі обмеження життєдіяльності, що не потребують постійного стороннього догляду чи допомоги, але призводять до вираженої соціальної дезадаптації внаслідок різко вираженого утруднення навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності або при неможливості працювати. А якщо такі обмеження життєдіяльності, призводять лише до значного зниження можливостей соціальної адаптації внаслідок вираженого утруднення навчання, спілкування, пересування, участі у трудовій діяльності (значне зменшення обсягу трудової діяльності, значне зниження кваліфікації, значні утруднення у виконанні професійної праці внаслідок анатомічних дефектів), то це є підставою для встановлення третьої групи інвалідності. У зазначеній інструкції перераховані конкретні анатомічні дефекти і соціальні підстави для встановлення кожної з трьох груп інвалідності. Інвалідність встановлюється на певний строк, або без зазначення строку переогляду, залежно від стану здоров'я та віку. Переогляд інвалідів з нестійкими, зворотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою нагляду за ефективністю відновного лікування та реабілітаційних заходів, станом здоров'я та ступенем соціальної адаптації проводиться через - роки. Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також інвалідів, інвалідність яким встановлена без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів необґрунтованого рішення медико-соціальної експертної комісії. Переогляд інвалідів - чоловіків віком старших шестидесяти років і жінок віком старших п'ятдесяти п'яти років проводиться тільки за їх заявою або якщо рішення медико-соціальної експертної комісії винесено на підставі підробних документів. Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється при анатомічних дефектах (згідно Переліку анатомічних дефектів), стійких, незворотних морфологічних змінах та пору шеннях функцій органів і систем організму, неефективності будьякого виду реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням соціально-економічних обставин в районі проживання інваліда, а також чоловікам віком старших шестидесяти років і жінкам віком старших п'ятидесятий п'яти років, інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення чоловіками шестидесяти років, жінками - п'ятдесяти п'яти років. Рішення МСЕК може бути оскаржене до вищестоящого органу, а також в судовому порядку. Встановлення групи інвалідності, а також часу та причин настання інвалідності як юридичного факту має значення для визначення виду пенсії та її розміру. Так в залежності від причин настання інвалідності пенсії по інвалідності поділяються на: - пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання; - пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання. В залежності від категорії осіб, до яких належить інвалід, а також в залежності від причин настання інвалідності пенсійне забезпечення по інвалідності, може здійснюватися за різними законами. Наприклад, якщо інвалід належить до військовослужбовців, чи до осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, то пенсія буде призначатися відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб . Пенсії по інвалідності призначаються військовослужбовцям та іншим особам, що мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби чи не пізніше місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних у період проходження служби. Якщо інвалідність настала внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання пенсія призначається відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , а якщо інвалідність настала внаслідок загального захворювання, то відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Особливості призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначаються і виплачуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від вересня року на підставі акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за формою Н- та (або) висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого у Фонді. Право на таку пенсію мають особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку, а також особи, які застрахувались від нещасного випадку добровільно. Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: ) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); ) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; ) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися: ) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; ) особи, які забезпечують себе роботою самостійно; ) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. Нещасним випадком на виробництві визнається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Відповідно до ст. Закону України Про пенсійне забезпечення інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння): а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення; б) по дорозі на роботу або з роботи; в) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи; г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку; д) при виконанні державних або громадських обов'язків; с) при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку. До професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних нидів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. До гострих професійних захворювань (інтоксикацій) належать хвороби, які виникають раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих факторів. Перелік професійних захворювань, які можуть стати причиною інвалідності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від листопада р. № . Перелік професійних захворювань подано у вигляді таблиці, в якій професійні захворювання розподілено на груп згідно з причинними факторами, вплив яких може викликати професійне захворювання. До цього Переліку включені: найменування захворювання, небезпечні та шкідливі речовини, виробничі фактори, вплив яких може його викликати, а також перелік робіт та виробництв на яких можливе виникнення такого професійного захворювання. Так, наприклад, виникнення такого захворювання як токсичне ураження органів дихання (ринофаринго-ларингіт, перфорація носової перетинки, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, пневмосклероз тощо) є наслідком шкідливого впливу на організм працівника таких шкідливих речовин як азотна кислота, аміак, оксиди азоту, ізоціанати, селен, сірка та її сполуки, токсичний хлор та його сполуки, фтор та його сполуки, хром їм його сполуки тощо. І ці захворювання можуть виникнути на усіх видах робіт (включаючи лабораторні), пов'язаних з одержанням, переробкою, застосуванням хімічних речовин у різних галузях промисловості, будівництві сільському господарстві, на транспорті та у сфері обслуговування. Слід враховувати, що перелік небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання, робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійного захворювання, не є вичерпним. Інструкція про застосування переліку професійних захворювань затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від .. № // За юридичним значенням щодо призначення пенсій професійне лахворювання не відрізняється від трудового каліцтва. Пенсії по інвалідності як внаслідок трудового каліцтва так і внаслідок професійного захворювання призначаються незалежно від трудового стажу і виплачуються у розмірах згідно із законодавством. Наприклад, пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання науковому (науково-педагогічному) працівнику відповідно до ст. Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність призначається в таких розмірах: інвалідам І групи - відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника; II групи - відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника; III групи відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника. Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання встановлюються всім іншим особам, інвалідність яких не пов'язується з трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Для призначення пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання, крім встановлення однієї із трьох груп інвалідності, потребується ще й страховий стаж інваліда. Цей стаж нараховується аналогічно, як і для призначення пенсії за віком, але він є значно меншим і диференціюється в залежності від віку інваліда. . Поняття пенсії у зв'язку з утратою годувальника Поняття пенсії у зв'язку з утратою годувальника пов'язується з необхідністю матеріального забезпечення з боку держави непрацездатних членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого. Під пенсією у зв'язку з утратою годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду (в окремих випадках з фонду соціального страхування чи бюджету), призначені непрацездатним членам його сім'ї в разі втрати годувальника, які перебували на його утриманні, у розмірі, співвіднесеному із заробітком (доходом) годувальника. Особливість цього виду пенсії полягає в тому, що пенсійне забезпечення членів сім'ї носить похідний характер від права на пенсію іншої особи, яка є годувальником і, що ця пенсія призначається не конкретній особі, а сім'ї, тобто, на всіх членів сім'ї, які мають право на цей вид пенсії призначається одна спільна пенсія. Хоча на вимогу конкретного члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується йому окремо. Право на цей вид пенсії мають всі сім'ї, чиї годувальники підлягали загальнообов'язковому державному пенсійному (соціальному) страхуванню, чи добровільно брали участь у такому страхуванні. Коло непрацездатних членів сім'ї, визначене законодавством. Під терміном втрата годувальника розумі .ться його фізична смерть, безвісна відсутність, чи в судовому порядку оголошено його померлим. Пенсія у зв'язку з утратою годувальника в певній мірі має схожі риси з пенсією по інвалідності, оскільки у випадку настання смерті з причин, не пов'язаних з трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, однією з умов призначення такої пенсії, як і пенсії по інвалідності, є наявність страхового стажу годувальника, який залежить від віку. В залежності від категорії осіб, до яких належав померлий годувальник, а також в залежності від причин настання смерті пенсійне забезпечення у зв'язку з утратою годувальника аналогічно, як і пенсія по інвалідності, може здійснюватися за різними законами. Наприклад, якщо померлий годувальник належав до військовослужбовців, чи до осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, то пенсія буде призначатися відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб . Пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. Право на таку пенсію мають непрацездатні члени сімей, які перебували на утриманні померлого. Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержувачі! будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію. Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на Пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти и період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Якщо смерть годувальника настала в наслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, то пенсії у разі втрати годувальника призначаються відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , відповідно до якого право на одержання цього виду пенсії мають непрацездатні Особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: ) діти, які не досягли років; діти з до років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними років; ) жінки, які досягли років, і чоловіки, які досягли років, якщо вони не працюють; ) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; ) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; ) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли -річного віку. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством. Якщо ж смерть годувальника настала з причин, не пов'язаних з трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, то пенсія у зв'язку з утратою годувальника призначається за Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Певні особливості має порядок визначення розміру пенсії в разі втрати годувальника сім'ї померлого наукового працівника відповідно до ст. Закону України Про наукову і науковотехнічну діяльність . . Особливості пенсійного забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Україною Громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту тощо, Законом України Про пенсії за особливі заслуги перед Україною від червня року передбачені спеціальні пенсії за особливі заслуги перед Україною. Такі пенсії встановлюються як надбавки до розміру пенсії, особам, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону. Статтею зазначеного Закону визначено, що пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються таким категоріям громадян України: ) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями За відвагу , чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена За службу Родине в Вооруженных Силах СССР , особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР народний ; ) ветеранам Великої Вітчизняної війни, нагородженим у період бойових дій орденом, медаллю За відвагу або медаллю Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю За відвагу ; ) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи; ) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків; ) народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР; ) особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР заслужений , державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР; ) депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР; ) матерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку. Порядок призначення таких пенсій та їх розміри неоднакові і залежать вони від категорії громадян. Так, для призначення пенсій за особливі заслуги особам, зазначеним у пунктах , -, створюється Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України, Положення про яку та її склад затверджуються Кабінетом Міністрів України, а особам, зазначеним у пунктах , -, такі пенсії встановлюються аналогічними комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, положення про які та їх склад затверджуються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність: - від до відсотків - особам, зазначеним у пункті ; - від до відсотків - особам, зазначеним у пунктах -; - від до відсотків - особам, зазначеним у пунктах -. Розмір надбавки визначається відповідними комісіями залежно від заслуг особи. У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням встановленого відповідними комісіями відсотку надбавки. Пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення за встановленням пенсії. Клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги порушується Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Главою Адміністрації Президента України, Керівником Апарату Верховної Ради України, Державним Секретарем Кабінету Міністрів України, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Головою Конституційного Суду України, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, Головою Національного банку України, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головами обласних, Київської і Севастопольської міських рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Клопотання про призначення пенсії подається у відповідні комісії, які розглядають його в місячний строк з дня подання документів. Рішення про встановлення пенсії або про відмову в її встановленні, прийняте відповідними комісіями, повідомляється не пізніше днів після його прийняття громадянам, які звернулися за встановленням пенсії, і посадовим особам, які порушили клопотання. У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено таку пенсію, рішенням відповідних комісій пенсіонер позбавляється призначеної пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом. Пенсії за особливі заслуги виплачуються за місцем проживання пенсіонера в порядку, визначеному законодавством України. У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги, непрацездатні члени сім'ї померлого мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім'ї - відсотків, двох і більше - відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.